ПІДЛОКІ́ТНИК, а, чол. Поруччя, бильця крісла, на які, сидячи, спираються ліктями. Роза схилилась на підлокітник, сперлась на долоні і тоскними очима фіксувала бурхливе життя вокзалу, що тимчасово став польовим штабом армії (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 119); Якщо кілька років тому на деяких сільськогосподарських машинах ще встановлювали металеві сидіння, то тепер їх замінили м’якими з опорними спинками і підлокітниками (Хлібороб України, 6, 1966, 40).
ПІДЛОКІТНИК
Тлумачення слова