ПІДЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підлакувати. Іван читає про себе: «Збірник законів», «Конституція», — підзолочена, підлакована словами про демократію, мудрість панської держави Польської (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 102).
2. у знач. прикм., перен., розм. У якому приховано справжню, непривабливу дійсність, істину і т. ін. Хто призначав твоїм синам покірність, Продажність.. підлаковану? Він знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована (Любов Забашта, Вибр., 1958, 43).