ПІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкувати. Вовк Неситий нахилявсь [нахиляється], До копита прозиравсь [прозирається], — Ех, як фрасне Шкапа враз, Як у лоб не вцідить просто, А була підкута остро, — То мій Вовк, мов свічка, згас (Іван Франко, XII, 1953, 71); * Образно. — Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів (Юрій Яновський, I, 1954, 254).
ПІДКУТИЙ
Тлумачення слова