ПІДКОРИ́ШНИК, а, чол. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. — Романе, а це яке диво так виспівує? — Підкоришник (Михайло Стельмах, I, 1962, 248); Ретельно обстежує підкоришник кожну тріщину, визбируючи своїм тоненьким, зігнутим, як шило, дзьобом лялечки, яєчка комах — шкідників лісу (Вечірній Київ, 25.II 1961, 4).
ПІДКОРИШНИК
Тлумачення слова