ПІДКОРЯЮЧИЙ

ПІДКОРЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підкоряти;
//  у знач. прикм. Який підкоряє кого-небудь. Коли Мічурін увійшов до кімнати, де відбувалось засідання, всі встали… Що було в цій старій людині підкоряючого, владного..? (Олександр Довженко, I, 1958, 453).