ПІДКО́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопати. Заходимо в крайню ланку. Колгоспниці якраз вибирають з ґрунту підкопані бурякопідіймачем корені (Радянська Україна, 12.IX 1961, 3);
// підкопано, безос. присудк. сл. — Бачите, панове, підкопано паркан, стежка втоптана (Іван Франко, IV, 1950, 47).
2. у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні. Підкопані буряки в той же день вибирають, очищають і по можливості вивозять на бурякопункти (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 360).