ПІДКОЧЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкотити 1. Йому треба було зіп’ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 56).
ПІДКОЧЕНИЙ 2 див. підкачаний 1.
ПІДКОЧЕНИЙ
Тлумачення слова