ПІДХМЕЛЕНИЙ

ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Який підхмелився. Гучинський і «цьоця» одного вечора прийшли з міста значно підхмелені (Іван Франко, IV, 1950, 212); Засміявся підхмелений дука: — Що то їде, погляньте, за штука? (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 236);  * Образно. — Чого не думалося в ті медові дні, коли повітря, підхмелене шрапнельним димом, кров’ю.. п’янило мозок (Андрій Головко, I, 1957, 70).