ПІДГВИНЧУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Загвинчувати додатково, ще трохи. * Образно. [Майстер:] Книш, підгвинти, гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (Іван Микитенко, I, 1957, 31);
// перен., розм. Збуджуючи кого-небудь, настроювати, підбурювати на якісь дії, вчинки і т. ін. Іронічна посмішка освітила йому геть усе обличчя, підгвинтила діда на невеличку одвертість (Григорій Епік, Тв., 1958, 558).
ПІДГВИНЧУВАТИ
Тлумачення слова