ПІДГОЛЕНИЙ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. П
  3. ПІ
  4. ПІДГОЛЕНИЙ
Тлумачення слова

ПІДГО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підголити. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 27); Гоноровито збивши волосся, підголене на скронях і на потилиці, по-молодецькому скинув [Бжеський] бекешу на руки челядникам і жваво піднявся на другий поверх (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7).

2. у знач. прикм. Підправлений голінням. Стежкою йшов Семен Караташ. Він тільки що підголився шматком старої коси, і підголена борода біліла проти запеченого лиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 40); Сам [господар] підголений, благенька свитина новим поясом підперезана, чоботи вилискують дьогтем — молодець, хоч куди (Степан Васильченко, I, 1959, 300).