ПІДГНИВАТИ, ає, недок., ПІДГНИТИ, иє, док.
1. Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали — падали (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Воно [листя] починало злежуватись і підгнивати на перших дощах (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 574); Здерли вихри ряст її [могили], Бік Дніпро підмив, Одинокий хрест її Вже давно підгнив (Іван Франко, XIII, 1954, 162).
2. перен. Зазнавати морального запепаду, розкладу. Устої капіталізму підгнили зараз настільки, що в багатьох країнах правляча буржуазія може зберігати свої позиції тільки за умови підтримки її ззовні, насамперед з боку американського імперіалізму (Комуніст України, 3, 1961, 45).