ПІДГІРСЬКИЙ

ПІДГІ́РСЬКИЙ, а, е. Який міститься біля підніжжя або по схилу гори. Підгірські ж громади стоять у зв’язках з дальшими, покутськими та подільськими (Іван Франко, VI, 1951, 50); Виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 186); Хмари для неї не такі вже далекі й недосяжні, якими вони здаються дітям долин та підгірських селищ (Олесь Гончар, Дорога… 1953, 57);
//  Власт. населенню підгір’я. Був із Пензенщини він Чи з Курщини — гаразд не пригадаю. Та звик він до співучих полонин, До любого підгірського звичаю (Максим Рильський, Зграя.., 1960, 34).