ПІДДУРЮВАТИ

ПІДДУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДДУРИТИ, урю, уриш, док., перех., розм. Те саме, що обманювати. Ті були там.. — Піддурювали що дівок, Що в вікна дрались по драбинці (Іван Котляревський, I, 1952, 137); — Як ти міряєш [город]? Піддури кого дурнішого, а не-мене, — крикнула Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 356); — Будемо битись, тим часом оточать кругом вас жовніри. Ось вже біжать вони, глянь ось у той бік!.. — Сам ти й дивися туди, а мене не піддуриш; обманом тут ти не візьмеш… (Павло Тичина, I, 1957, 270).