ПІДДА́НСЬКИЙ, а, е, заст. Власт. підданцю. Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву… О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя — невільне, підданське! (Панас Мирний, V, 1955, 342); В Григорія Олександровича ж немає ні жінки, ні дітей, а скільки в нього маєтностей, скільки підданських душ? (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 265).
ПІДДАНСЬКИЙ
Тлумачення слова