ПІДБИРА́Ч, а, чол.
1. Пристосування або окрема машина, якою збирають скошений хліб, сіно, солому і т. ін. Уже завершують ремонт і всебічну підготовку зернових та силосних комбайнів, жаток, підбирачів та інших збиральних і зерноочисних машин (Радянська Україна, 28.V 1963, 1); Через тиждень треба пустити на поле комбайни з підбирачами — і за другим заходом закінчити жнива (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 465).
2. Особа, яка добирає що-небудь за певними якостями, ознаками. Підбирач хутра.