ПІДБІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБІЛИТИ, білю, білиш, док., перех.
1. Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні. При кінці минулого літа мав мене відвідати в Русові мій приятель.. У хаті підбілювали.., чекалося на гостя (Василь Стефаник, II, 1953, 28); Новосельці сіяли квіти, підбілювали дерева, впорядковували балкони (Вечірній Київ, 24.IV 1961, 3).
2. Покриваючи обличчя пудрою, білилами, робити його білим, білішим. — Як візьмеш ще й білила, Та свій вид коли підбілиш, — О, тоді вже безпремінно Парубків побожевілиш! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 326).