ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбілити. Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (Степан Васильченко, I, 1959, 300); Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (Радянська Україна, 5.XI 1962, 3).
ПІДБІЛЕНИЙ
Тлумачення слова