ПІДБІ́ЙКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що підкладка 2. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215); * Образно. — Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках (Нечуй-Левицький, I, 1956, 607).
2. Те саме, що підбій 2 1. Шар вугілля був не товщий за три чверті аршина, і біля нього можна було працювати тільки лежачи. Вибійники, нарешті, приладились і почали підбійку (Петро Панч, I, 1956, 391); Якщо у 1929 р. механізація вуглевидобутку (переважно підбійка і доставка вугілля по лаві) становила 30,6%, то в 1930 р. — 55% (Український історичний журнал, 4, 1960, 23).