ПІДБІ́ЧЧЯ, я, сер., діал. Бік. В садку заступом копас Огир, блідий, а він ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий (Андрій Головко, II, 1957, 47); Люто смикнув [Павло] повід, ударив Воронька по підбіччю (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 393).
ПІДБІЧЧЯ
Тлумачення слова