ПІАНІССІМО, присл., муз. Дуже тихо, ще тихіше, ніж піано (про силу звуку при виконанні музичного твору). — Тихше! Піаніссімо, — замахав на нього обома руками Кочубей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 328);
// у знач. ім. піаніссімо, невідм., сер. Таке виконання звуків музичного твору. Гнучкість динамічних нюансів, знамениті контрасти звитяжного форте і найніжнішого піаніссімо.., — ось за допомогою яких прийомів хорової оркестровий Кошиць досягав особливих звукових ефектів (Народна творчість та етнографія, 2, 1966, 26).
Увага! Подане тут оригінальне написання реєстрового слова є застарілим.