ПЕТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 227); * Образно. Давно вже дядьки мовчать.. А Микола все ще петлює, шеретус, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 102).
ПЕТЛЮВАТИ
Тлумачення слова