ПЕТЛЮ́РІВЕЦЬ, вця, чол. Учасник петлюрівщини. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Олександр Довженко, I, 1958, 207); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Максим Рильський, II, 1960, 107).
ПЕТЛЮРІВЕЦЬ
Тлумачення слова