ПЕСТУ́НКА, и, жін. Жіночий рід до пестун. У сімнадцять літ стала [доня] вередлива. Батько гадав, що це нерви, стара пестунка Марія називала це «натурою», а мама думала, що це настрої сімнадцятиліття (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 5); * У порівняннях. Річка тече ліниво, повилася лукою і, піднята греблею ГЕС, утворила затоки й плеса, вигрівається під сонцем, мов не знати яка пестунка (Любов Яновська, I, 1958, 574).
ПЕСТУНКА
Тлумачення слова