ПЕРИПЕТІЇ

ПЕРИПЕТІ́Ї, тій, мн. (одн. перипетія, і, жін.). Раптові різкі зміни в чиєму-небудь житті; непередбачені ускладнення в розвитку подій, справ і т. ін. Я перелітав на крилах пісні в давно минуле, я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Вони не менше за червоногвардійців переживали всі перипетії бою (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 53); Театр тільки тоді цікавий, коли він вірно відображує біжуче життя з усіма його різними перипетіями (Мистецтво, 5, 1957, 50);
//  Несподівані повороти в розгортанні сюжету літературного твору. В повісті й романі герой розвивається повільно — від епізоду до епізоду — в довгих і складних взаєминах з іншими персонажами, в довгих і складних перипетіях фабули (Юрій Смолич, VI, 1959, 216).