ПЕРИЛА 1, рил, мн. Те саме, що поручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Панас Мирний, III, 1954, 71); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 74).
ПЕРИЛА 2, и, жін. (Perilla). Олійна трав’яниста рослина родини губоцвітих; судза. Технічні якості олії перили значно вищі, ніж льонової іта конопляної (Ол., та ефір. культ., 1956, 227).