ПЕРТИ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. П
  3. ПЕ
  4. ПЕРТИ
Тлумачення слова

ПЕРТИ, пру, преш, недок., фам.

1. неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути… (Олесь Гончар, III, 1959, 406).

2. неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. Багачі вже далеко. Врісши в сідла, пруть, не розбираючи, чи є хто на дорозі, чи нема (Гнат Хоткевич, II, 1966, 41); — Кажуть, без дозволу невільно, куди ж преш? (Іван Ле, Хмельницький, 1, 1957, 91);
//  Пересуватися або насуватися великою масою. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 237); — Пре, так пре [фашист], що й зупинити годі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 336);
//  перен. Намагаючись досягти чого-небудь, діяти напролом. — Моя вдача така, що як уже в що вдамся, то зажмурю очі, зціплю зуби і пру та й пру, доки сили стає! (Іван Франко, III, 1950, 20).
Перти на рожен; Перти проти рожна див. рожен.

3. перех. Нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого. — І охота ж вам було ото наряди в клунках перти, — дивувався Нестір (Олесь Гончар, I, 1959, 40); Знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в’язку осоки (Іван Ле, Вибр., 1939, 95);
//  Рухати що-небудь, штовхаючи або тягнучи. Одно — творити язиком, а друге — перти плуга (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 186); Де взялися й санчата. Витягли дяка з шинку надвір, запрягли; насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху, дяк аж угинається та самотужки пре (Панас Мирний, I, 1949, 300);
//  Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або зайти куди-небудь; силоміць відправляти кого-небудь кудись. Чорти перелякались, та врозтіч.., а я, мов помелом, їх мету та все далі у пекло пру та пру (Олекса Стороженко, I, 1957, 357);
//  Силою примушувати ворога відступати, йти геть, залишати що-небудь. — Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 529);
//  до чого, перен., рідко. Спонукати до чого-небудь, штовхати на щось (перев. погане). Поганий економічний порядок невдержимою силою пре нашого мужика — особливо біднішого — до п’янства (Іван Франко, XVI, 1955, 68); Іван застогнав усією душею. Все рвалося у ньому. Все перло його на дуже непевне діло (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 223).

4. неперех. Виходити, вибиватися, виступати назовні. Високий, тонкий [Тимко], з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі.. дивляться спідлоба (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 6);
//  Буйно рости. — Тут, бачите, чорний пар, — і всяка тобі лобода та щириця як з води пре… (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 103);
//  перен. Дуже сильно, виразно виявлятися. Одвертість з нього аж пре (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); [2-й син:] З його сила так і пре (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 466); Павлюк без вагання доводить, що від Радивона пре дрібновласницька стихія, і що це людина непочесної вдачі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 81);
//  чим, безос. Доноситися, чутися; тхнути, відгонити (про неприємний, сильний запах). Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 523).
З душі пре (перло) — хтось відчуває неприязнь, огиду до кого-, чого-небудь. Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 113); — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 475); Перти тумана [в очі] кому — те саме, що Напускати туману (див. туман). — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді, — сказав Густав (Іван Франко, III, 1950, 389); Пре (перло) дух з кого — стає важко дихати, перехоплює подих комусь. — Цу-цу… — сказав іще Рябкові тут Явтух, — Цу-цу… задихавшись, мов з його перло дух (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 54).