ПЕ́РСИК, а. чол.
1. Невелике південне плодове дерево з ланцетоподібними листками. — Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (Олександр Довженко, I, 1958, 420); В долині персики цвітуть, А в горах знову сніг (Максим Рильський, II, 1960, 130).
2. Запашний, соковитий плід цього дерева з жовтувато-червоною ворсистою шкіркою та великою борозенчастою кісточкою. Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля… (Олесь Гончар, III, 1959, 128).