ПЕРСОНА́Ж, а, чол. Дійова особа в художньому творі. Показуючи життя своїх персонажів, я вважаю за неприродне малювати їх.. одними сумними фарбами (Степан Васильченко, IV, 1960, 58); У нас [в радянській кінематографії] комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Негативний персонаж; Позитивний персонаж; * У порівняннях. — Ви поводитесь, мов той євангельський персонаж, що бачить шпичак в оці ближнього свого, а в своєму — колоди не помічає (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 299);
// Взагалі людина, учасник чого-небудь. Валерій говорив.. так, ніби він головний персонаж на мотогонках (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 36).
ПЕРСОНАЖ
Тлумачення слова