ПЕРСЬКИЙ

ПЕ́РСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до перси 1 і Персія. Сааді — дорогий персам поет.., він чудово висловлює щиро перський дух, і земляки аж надто його полюбляють (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 239); Він же [Вахтанг VI] пере: клав з перської мови кілька важливих творів (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 24);
//  Належний персам, Персії. Ній закінчився цілковитим розгромом перського флоту (Історія стародавнього світу, 1957, 106);
//  Зробл. у Персії, завезений з неї. Після обіда [обіду] розіслали в залі перські килими (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 25); Юра з мамою вертали додому алеєю перського бузку (Юрій Смолич, II, 1958, 11).