ПЕРШИНА

ПЕРШИНА́, и, жін., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. [Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (Іван Франко, IX, 1952, 352); Гордій мав якось дуже багато господарського клопоту.. — кілька наймитів покидали роботу, занісши незароблені ще гроші; це вже була не першина (Борис Грінченко, II, 1963, 121); — Ну, а нам не перепаде? — Пхі, ніби це першина! — Все одно — страшно! — Уляна мерзлякувато щулить округлі плечі (Михайло Стельмах, I, 1962, 105); Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 12).