ПЕРНА́ТИЙ, а, е.
1. Вкритий пір’ям (про птахів). Сипав [мош-Діма] на землю покришену мамалигу, на яку з галасом накидались його пернаті приятелі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 187); Качка одним помахом хвоста вертнулася вбік, і в ту ж хвилину розлігся мій постріл, що припинив літ і життя цьому пернатому створінню (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 414); В сильні морози, під час ожеледі гине від голоду чимало.. пернатої дичини (Вечірній Київ, 10.I 1957, 3).
2. у знач. ім. пернаті, тих, мн. Птахи. Піонери організували.. охорону перелітних пташок і камінням проганяли хижих котів, які полювали на беззахисних пернатих (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 47); Під час перельотів пернаті нерідко піднімаються вище туману і хмар (Наука і життя, 9, 1965, 29).