ПЕРЛАМУ́ТРОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до перламутр. Перламутровий шар стулки черепашок;
// Зробл. з перламутру; оздоблений, прикрашений перламутром. Старомодний піджак жовтої чесучі на перламутрових ґудзиках розхристано звисав на худих плечах професора (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 86); Листоноша напівлежав, милуючись перламутровим баяном, придбаним для клубу (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 85);
// Власт. перламутру. Капуста в дяді Борі була найсмачнішою. Туга, аж рипіла, з запахом яблук, соковита, з перламутровим блиском — вона не мала собі рівних (Павло Загребельний, День.., 1964, 27).
2. Який своїм забарвленням і блиском нагадує перламутр; сріблясто-сірий. Кривим ножем, своїм товаришем вірним, одколупував [Джузеппе] скойки від скель, висисав перламутрову слизь і зажмурював од вдоволення очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Рибина борсається на траві, вилискуючи на сонці перламутровим черевом (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 51).
▲ Перламутрові хмари — хмари в стратосфері на висоті 20—30 км, що спостерігаються при освітленні призахідним сонцем. Досліди показали: перламутрові хмари виникають при дуже низьких температурах повітря.. і розміщуються на висоті близько 22 кілометрів (Вечірній Київ, 16.I 1967, 4).