ПЕРІ́СТИЙ, а, е.
1. З плямами іншого кольору (про масть тварин). Пропало троє коней перістих (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Мотря.. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка та одинадцятеро зозулястих курей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Перістих гудив Лев овець (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 110).
2. Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? (Словник Грінченка); Чи там червона матерія, чи чорна, чи періста — мій боже, люди.. не будуть дбати про такі дрібниці! (Іван Франко, III, 1950, 258);
// перен. Неоднорідний. Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля (Григорій Епік, Тв., 1958, 441).