ПЕРЕЖИВАТИСЯ, ається, недок., ПЕРЕЖИТИСЯ, иветься, док.
1. Бути змістом чиїх-небудь переживань, почуттів, думок. Так багато пережилося вражінь за сей короткий час,.. що боюся торкатися їх, бо в листі всього не спишеш (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); — Небагато прожилося, а багато пережилося. Чи та я Маруся, що так ще недавно бігала садом, ганяючися за Оришкою?.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 206).
2. діал. Відходити в минуле. — Все, що живе, — переживається. Пережилися й твої молодечі думи про свободу (Іван Франко, VI, 1951, 50); Я немов пережилася. Ох, як пусто, нудно, як глупо! (Ольга Кобилянська, I, 1956, 201).
3. тільки недок. Пас. до переживати. Щастя пізнається лише двома, а переживається воно окремо кожною істотою… (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 23); Повернення товариша з госпіталю щоразу переживалося ротою як радісне свято (Олесь Гончар, III, 1959, 214).