ПЕРЕВТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕВТОМИ́ТИСЯ, омлюся, омишся; мн. перевтомляться; док.
1. Дуже, надмірно втомлюватися. Перевтомлюватись не хочу, через те ходжу обережно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 328); Вона хоч і відповідає, але на її лиці видно втому. Перевтомилася дорогою, виголодніла (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 28);
// Погіршувати стан здоров’я внаслідок перенапруження організму, надмірної втоми. [Геннадій:] Ну, то нічого, Андрію Григоровичу. То ви просто перевтомилися. А поїдете на курорт, одпочинете (Захар Мороз, П’єси, 1959, 289).
2. тільки недок. Пас. до перевтомлювати.