ПЕРЕ́ВІ́РКА, и, жін.
1. Дія за значенням перевірити, перевіряти і перевіритися, перевірятися. Ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 324); Попилися [некрути] п’яні.. А тут, як на те, була вночі перевірка (Панас Мирний, I, 1949, 223); Нам потрібна перевірка придатності людей, перевірка фактичного виконання (Ленін, 45, 1974, 115); Вночі по Тихій вулиці ходили патрулі, інколи навідувалися і до Барвистих з метою перевірки мандатів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 224).
2. Переклик з метою встановлення наявного складу людей. В багатьох частинах Радянської Армії згадують імена своїх героїв на вечірній перевірці (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 4).