ПЕРЕВЕСЛО

ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, і, сер. Джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. Стара вже оставалась позаду: важко їй було підняти снопа, важко скрутити перевесло: руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 359); Перевесла скручувала [баба] не з житніх стебел (не вміла й не хотіла розтринькувати бодай одну стеблинку), а з осоки, яку нажинала за кілька днів перед тим (Євген Гуцало, 3 горіха.., 1967, 141);  * Образно. Навкруги вже надовго розіслалась ніч. Пов’язане перевеслом Чумацького шляху небо тремтіло зірками (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 68);  * У порівняннях. [Олеся:] Коли ж тут раптом обхопить, мов перевеслом, інша глумлива та зла думка (Марко Кропивницький, II, 1958, 267).