ПЕРЕВЕРНУТИЙ

ПЕРЕВЕ́РНУТИЙ, ПЕРЕВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перевернути. На перевернутім уверх денцем горняті блищав каганець і присвічував у миску (Панас Мирний, I, 1949, 250); Проти кузні — добре утоптаний майданчик. На нім — кілька возів, перевернутих вверх колесами, точило, діжка з водою, конов’язь (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18); Горпина вже несе, прикриваючи рукою, каганчик і ставить його на перевернутий догори дном полумисок (Михайло Стельмах, II, 1962, 348); Тілько день наставав, хати наповнялися.. стуком перевернутих стільців, що були у його поперемінно то за коней,.. то знов за корів (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 427);
//  у знач. прикм. Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик (Марко Вовчок, I, 1955, 288);
//  перевернуто, перевернено, безос. присудк. сл. Кинулась Мотря до скрині, та й охолола… Там усе перевернено, перекидано (Панас Мирний, I, 1949, 265).