ПЕРЕВА́Л, у, чол.
1. Дія за значенням перевалити, перевалювати 1. Перевал через гірський кряж був важким.
2. Найнижче і найдоступніше для переходу місце в гірському хребті чи масиві. Вже вийшли [Владно і Начко] на перевал цитадельної гори (Іван Франко, VI, 1951, 151); Всю ніч і весь день по шляхах і стежках, що вели до перевалу через Карпати, рухалися обози, автомашини, кінні і піші (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 222); * Образно. Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (Микола Бажан, I, 1946, 122).
3. перен. Зміна, поворот у розвитку, ході, перебігу чого-небудь. А літо вже на перевалі: Перепочило після жнив (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 15). А. [[спец.|спеціальне слово|mark]] Глибока оранка, при якій верхній шар землі переміщається на місце нижнього. Під час підняття перевалу під виноградник ґрунт треба добре заправити органо-мінеральними компостами (Колгоспник України, 5, 1961, 36).