ПЕРЕТИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., перех., розм. Потикати все або багато чого-небудь. А я тую багатую терном перетичу. А вбогую хорошую до себе прикличу (Павло Чубинський, V, 1874, 38).
ПЕРЕТИКА́ТИ 1, аю, аєш, недок., ПЕРЕТКНУ́ТИ і діал. ПЕРЕТИКНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. розм. Утикати, устромляти що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. діал. Перетинати. Кажуть мені річку брести Широкую та глибокую. Ніяк єї [її] не перебрести, Ні перетикнути (Павло Чубинський, V, 1874, 548).
ПЕРЕТИКА́ТИ 2, аю, аєш, недок., ПЕРЕТКА́ТИ, тчу, тчеш, док.
1. Ткати по основі утоком, щоб утворився пенний візерунок.
2. тільки док. Поткати, виткати все або багато чого-небудь.