ПЕРЕТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Утримувати, тримати або притримувати деякий час. Йван знав спосіб на діти. Недурно ж перетримував у себе чужі [діти] на вихованні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); За Уляну та старого Йоньку заступився Северин, посилаючись на те, що їхній син Тимко колись перетримував його в тяжку хвилину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 424); — Ой га! А я сіно перетримав. Так було в думці, що навесні багачам дорого .. продавати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 23); Мусить [Степан] продавати вепрі. А як би то він виглядав, коли б перетримав їх ще з півроку (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 51).
2. Тримати довше, ніж треба (на вогні, в окропі).