ПЕРЕТРЕМТІ́ТИ, мчу, мтиш, док.
1. Потремтіти деякий час. Спершу трохи перетремтів [Масло], коли секретар міськкому Малинін повів гостру розмову, але потім відчув, що.. його ні в чому не підозрюють (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 233); — Нічого в житті не боявся, — признався в цей день Уралов товаришам, — а тут ох перетремтів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 300).
2. Перестати тремтіти.