ПЕРЕТРАВЛЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ПЕРЕТРАВИТИ, травлю, травиш; мн. перетравлять; док., перех.
1. перев. док. Труїти всіх або багатьох, одного за одним.
2. спец. Псувати, використовуючи при травленні, протравлюванні чого-небудь надто багато їдкої речовини.
ПЕРЕТРАВЛЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., ПЕРЕТРАВИТИ, травлю, травиш; мн. перетравлять; док., перех.
1. також без додатка. Засвоювати в процесі фізіологічного травлення. — В Кованька ці веселощі та жарти, певно, од того, що він їсть та п’є добре і що в його шлунок швидко перетравлює усякий поживок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 607); На софі розсівся, щоб вигідніше перетравлювати, граф Гіацинт (Іван Франко, VI, 1951, 230); * Образно. Богу Волосу нелегко було, звичайно, перетравити всі ці жертви, вогонь перед ним мусив горіти день і ніч (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 119); * У порівняннях. Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Олесь Донченко, III, 1956, 76).
2. перен., розм. Сприймати що-небудь, розуміти або засвоювати якось по-своєму. Всі були під враженням того, що відбулося щойно на їх очах. Кожний по-своєму перетравлював це (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 493); Він довго стоїть отак, впершись очима у безвість, стоїть і ніби ще раз перетравлює сказане (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 191); Він промовчав, не зовсім ще, видно, перетравивши зміст її запитання (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 270).
3. перен., розм. Миритися, погоджуватися з чим-небудь, терплячи щось важке, неприємне. Діло сьогодні пішло на щирість, то признаюся Вам, що я її [«Одержиму»] в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею (Леся Українка, V, 1956, 436);
// перев. із запереч. Важко, через силу переносити що-небудь; нетерпимо ставитися до кого-, чого-небудь. — Страх не люблю ябед, просто не перетравлюю їх зовсім (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 157).