ПЕРЕТОВКТИ, вчу, вчеш; мин. ч. перетовк, ла, ло; док., перех.
1. Стовкти, потовкти все або багато чого-небудь. Поки перетовкли просо, то дід аж шкуру на колінках пообтовкував (Україна сміється, I, 1960, 316); Покинули саму невістку.. поратись: вона й муки насіяла, вона й калган, вона і бібки, вона і перець, і сіль, вона усе перетовкла (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 227);
// перен. Змінювати, звичайно на гірше. Там немало є розумних людей, а зверху над ними — ступа. Та такій дай волю, все перетовче (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137).
2. Стовкти ще раз, повторно або заново, по-іншому.
3. розм. Побити все або багато чого-небудь (посуд, вироби із скла і т. ін.). Над Петром ну реготать [жінка], Петра на глузи піднімать! Чарки й пляшки, шклянки перетовкла від сміху (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); В його [свата] виріс хвіст і роги. Зробивсь він лютий, наче вовк. Ногами посуд перетовк (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 298).