ПЕРЕСИП 1, у, чол. і діал. і, жін. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман — один з найбільших у південно-східній частині УРСР (Геологія України, 1959, 313); Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила здорове, на верстов двадцять, озеро од моря та од лимана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 225).
ПЕРЕСИП 2, у, чол., розм. Стан за значенням пересипляти, переспати 3. На порозі появилась Галя. Трохи з пересипу лице її горіло краскою (Панас Мирний, IV, 1955, 145).