ПЕРЕСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ТИТИ, ичу, итиш, док., перех.
1. Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба.
2. перен. Робити байдужим, викликати нехіть до чого-небудь надмірним задоволенням потреб, бажань і т. ін. Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (Іван Франко, III, 1950, 145).