ПЕРЕСВАР

ПЕРЕСВА́Р, у, чол., діал. Пересварка. Коли з купи залунає регіт, вони й собі ж усміхаються.., а коли відтам градом сиплеться лайка та голосні пересвари, вони.. бліднуть і зціплюють розняті досі уста (Іван Франко, VIII, 1952, 340); Трималися [Баня й тьотя Фрося] віддалік одне від одного — чути було їх стриманий пересвар — ще не дійшли додому, а вже посварилися (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 338).