ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУДИ́ТИ, суджу, судиш, док., перех.
1. Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. В темній кімнаті ще довгенько дзигорили [дзижчали] матушки, пересуджуючи сусід, але й вони потомились (Нечуй-Левицький, III, 1956, 116); В хаті вдови Чемерьової зібралося багато дівчат на посиденьки.. Пересудили, перебрали всіх своїх товаришок, що пішли на досвітки в другі хати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 39).
2. Судити ще раз, повторно. — Побачать начальники, що не поступаємось, і візьмуть собі в голову: мабуть, суд не по правді — треба пересудити (Борис Грінченко, II, 1963, 148).