ПЕРЕСТРІВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕСТРІТИ і ПЕРЕСТРІНУТИ, іну, інеш, док., перех.
1. Зустрічати кого-, що-небудь, натрапляти на кого-, що-небудь по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін. Петро тихо йшов до волості. Його перестрівали люди, а він і не бачив їх (Борис Грінченко, I, 1963, 259); Недалечко од батьківської оселі його перестрів знайомий сусід Топилка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 413); На околиці їй [Катерині] пощастило перестріти підводу (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 219); * Образно. Мені випадали небезпечні мандри. Могла зненацька і куля перестрінути в нічній темряві (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 11);
// перен. Виникати у житті, траплятись на життєвому шляху. Вона любила дочку.., яку вона зростила наперекір усякому лихові, що перестрівало її на кожному кроці (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 167); Нас не дуже бентежило те, що холодні дощі і злигодні перестріли нас (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 39).
2. Виходити назустріч, щоб привітати кого-небудь. За хвилину увіходить у браму Агамемнон.. Клітемнестра й Егіст перестрівають Агамемнона ще в брамі (Леся Українка, II, 1951, 329); Малий чабанець.. повертається смерком додому. Його перестріває друг (Юрій Яновський, I, 1954, 256).
Перестрівати (перестріти) [з] хлібом-сіллю див. хліб.
3. Перетинати дорогу кому-небудь, зупиняти когось на дорозі, під час руху, пересування і т. ін. Лейба перестрівав її на дорозі, радив їхати до панича якогось.., але вона побоялася, не схотіла (Любов Яновська, I, 1959, 213); Разом з фронтовиками ходив [Микита] на станцію за п’ятнадцять кілометрів перестрівати поїзди з німцями й гетьманцями, які тікали за кордон (Юрій Яновський, II, 1954, 164); Він наказав Пархоменкові перестріти ворога під Катеринославом (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 112); * Образно. Воно [минуле] перестріло мене, перейшло мені дорогу тоді, як я хотів його слід затерти… (Панас Мирний, I, 1949, 391).