ПЕРЕСТРАХ

ПЕРЕ́СТРАХ, у, чол., розм. Те саме, що переляк. В його тілі тремтів іще перестрах, очі недвижно вдивлялися в теплий простір (Іван Франко, IV, 1950, 176); Обличчя Юлі та Соні були переповнені подивом, мало не перестрахом (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 58).
 Для перестраху — щоб налякати, настрахати. Він узяв одну гвинтівку й шкіряний підсумок з патронами, хряпнув для перестраху затвором і наказав полоненим рушати (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 100); З перестрахом; У перестраху — перелякано, злякано, в стані страху, злякавшись кого-, чого-небудь. Чоловік вп’ялився з перестрахом в бесідника і не знав, що відповісти (Ольга Кобилянська, III, 1956, 443); Він .. з перестрахом думав про те, що сталося (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 339); Вона.. кинулась в очерети, слідком за гадюками, звіриною й усім живим, що, рятуючись од наглої смерті, мчало в перестраху перед наступаючими бурунами вогняного моря… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); З (із) перестраху — від страху, злякавшись кого-, чого-небудь. З поспіху, а то з перестраху Улянка спотикалась і розсипала без пуття пісок (Леся Українка, III, 1952, 665); Кузь злякано метнувся в куток, довго стояв там, сопучи з перестраху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 113).
♦ Відливати (віділляти) перестрах, заст. — те саме, що Відливати переляк (переполох) (див. відливати). Одного разу вона попросила бабу Орину.., щоб віділляла їй перестрах (Іван Франко, I, 1955, 97).